ТРАМАДОЛУ ГІДРОХЛОРИД

Інструкція по застосуванню

Виробник, країна: ПАТ "ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК" , м. Харків, Україна

Міжнародна непатентована назва: Tramadol

АТ код: N02AX02

Форма випуску: Розчин для ін'єкцій, 50 мг/мл по 2 мл в ампулах № 5

Діючі речовини: 1 мл розчину містить трамадолу гідрохлориду 50 мг

Допоміжні речовини: натрію ацетат тригідрат, вода для ін’єкцій

Фармакотерапевтична група: Наркотичні анальгетики

Показання: Лікування помірного та сильного болю.

Умови відпуску: за рецептом

Терміни зберігання: 2 роки

Номер реєстраційного посвідчення: UA/5889/01/01



ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

 

ТРАМАДОЛУ ГІДРОХЛОРИД

(TRAMADOL HYDROCHLORIDE)

 

Cклад:

діюча речовина: tramadol;

1 мл розчину містить трамадолу гідрохлориду 50 мг;

допоміжні речовини: натрію ацетат тригідрат, вода для ін’єкцій.

 

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

 

Фармакотерапевтична група. Аналгетики. Опіоїди. Код АТС N02A X02.

 

Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування помірного та сильного болю.

 

Протипоказання.

Підвищена чутливість до трамадолу або до інших компонентів препарату. Гостра алкогольна інтоксикація; гостре отруєння снодійними, аналгетичними або психотропними препаратами, що супроводжується пригніченням дихання або вираженим пригніченням центральної нервової системи; тяжка печінкова/ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 10 мл/хв); одночасне застосування інгібіторів МАО (та 2 тижні після їх відміни); епілепсія, що не контролюється лікуванням; синдром відміни наркотиків.

 

Спосіб застосування та дози.

Дози і тривалість лікування встановлює лікар індивідуально з урахуванням інтенсивності больового синдрому.

Дорослим і дітям віком старше 14 років вводять по 50 мг (1 мл розчину). Якщо після прийому разової дози трамадолу 50 мг полегшення болю не настає протягом 30‑60 хв, то можна призначити другу разову дозу 50 мг.

При сильному болю може знадобитися більш висока початкова доза препарату Трамадолу гідрохлорид (100 мг).

Залежно від інтенсивності болю, тривалість дії становить 4-8 годин. У ранньому післяопераційному періоді у разі необхідності для додаткового знеболення можуть знадобитися більш високі дози.

Добова доза не має перевищувати дозу, яка зазвичай застосовується. Для усування болю слід призначати найменшу ефективну дозу. Добову дозу 400 мг трамадолу не слід перевищувати за винятком специфічних клінічних обставин (наприклад біль при раку або тяжкий післяопераційний біль).

Дітям від 1 до 14 років призначають 1-2 мг трамадолу гідрохлориду на 1 кг маси тіла у вигляді одноразової дози. Слід вибирати найменшу ефективну дозу трамадолу. Добова доза – 4-8 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза трамадолу – 8 мг/кг маси тіла або 400 мг трамадолу.

Трамадолу гідрохлорид, розчин для ін'єкцій, 50 мг/мл розводять водою для ін'єкцій.

Нижче наведені концентрації, досягнуті при розведенні водою для ін'єкцій.

Розрахунок повної дози трамадолу гідрохлориду (мг): маса тіла (кг) х доза (мг/кг). Розрахунок об'єму (мл) розведеного розчину для введення: розподілити цілу дозу (мг) на відповідну концентрацію розведеного розчину (мг/мл):

 

Приклад: для дитини масою тіла 45 кг призначають дозу 1,5 мг трамадолу гідрохлориду на 1 кг маси тіла. Для цього необхідно 67,5 мг трамадолу гідрохлориду. 2 мл препарату Трамадолу гідрохлорид, розчин для ін'єкцій, 50 мг/мл (еквівалентно 1 ампулі) розвести 4 мл води для ін'єкцій. Це дає концентрацію 16,7 мг трамадолу гідрохлориду на 1 мл. Потім ввести 4 мл розчину (приблизно 67 мг трамадолу гідрохлориду). Залишки розчину утилізувати.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку (до 75 років), які не мають клінічно вираженої печінкової або ниркової недостатності, коригування дози зазвичай не потребується.

Печінкова та ниркова недостатність/діаліз

У хворих із порушеннями функції печінки та/або нирок легкого та помірно ступеня виведення трамадолу уповільнене. Таким хворим у разі необхідності збільшують міждозовий інтервал відповідно до потреби хворого.

Примітка. Слід застосовувати тільки рекомендовані низькі дози препарату. При лікуванні хронічного болю препарат Трамадолу гідрохлорид призначають відповідно до встановленого режиму.

Розчин для ін'єкцій вводять повільно, тобто 1 мл розчину для ін'єкцій трамадолу гідрохлориду (еквівалентно 50 мг) за хвилину або розводять і вводять у вигляді інфузій.

Тривалість лікування

Не застосовувати Трамадолу гідрохлорид довше, ніж рекомендується. Якщо залежно від характеру і тяжкості захворювання необхідне тривале знеболення трамадолом, слід регулярно і ретельно контролювати стан хворого (якщо потрібно, то з перервою терапії) для визначення необхідності і подальшого лікування.

 

Побічні реакції.

Найчастішими побічними реакціями при застосуванні трамадолу гідрохлориду є нудота та запаморочення, що відзначалися у понад 10 % пацієнтів.

Загальні порушення: підвищена пітливість, втомлюваність, слабкість, загальмованість, зниження швидкості реакції; порушення менструального циклу.

З боку нервової системи: запаморочення, головний біль, затьмарення свідомості; парестезії, тремор, судоми, епілептиформні напади, мимовільне посмикування м’язів, порушення координації, синкопе; порушення мовлення.

Епілептиформні напади виникають в основному після застосування високих доз трамадолу або при сумісному прийомі лікарських засобів, що знижують судомний поріг.

Психічні порушення: розлади сну, безсоння, сонливість, нічні жахи, галюцинації, тривожність.

Після застосування Трамадолу гідрохлориду можуть мати місце різні побічні ефекти (залежно від особливостей пацієнта і тривалості лікування). До таких реакцій належать зміна настрою (зазвичай ейфорія, іноді – дисфорія), зміна активності (зазвичай зниження, іноді – підвищення), зміна когнітивних функцій і сприйняття (наприклад процес прийняття рішення, розлади сприйняття). Може виникнути залежність.

З боку органів зору: затуманення зору; мідріаз.

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, сухість у роті, запор, позиви до блювання, подразнення травного тракту (наприклад метеоризм, відчуття тяжкості у шлунку, біль в епігастрії), діарея; зміна апетиту, порушення смаку.

З боку гепатобіліарної системи: у кількох окремих випадках було відзначено підвищення рівня ферментів печінки, що у часі збігалися з терапією трамадолом.

З боку серцево-судинної системи: вплив на серцево-судинну регуляцію (прискорене серцебиття, тахікардія, ортостатична гіпотензія або серцево-судинний колапс). Ці небажані ефекти можуть проявитися особливо при внутрішньовенному введенні та в ослаблених пацієнтів; брадикардія, артеріальна гіпертензія, дистонія.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у тому числі кропив’янка, свербіж, еритема; анафілаксія, ангіоневротичний набряк.

З боку сечовидільної системи: розлади сечовипускання (утруднене сечовипускання, дизурія, затримка сечі).

З боку кістково-м’язової системи: рухова слабкість.

З боку дихальної системи: задишка, диспное, бронхоспазм, пригнічення дихання, охриплість голосу. Були повідомлення про виникнення астми. Однак причинно-наслідковий зв'язок не встановлений.

Якщо рекомендовані дози значно перевищені, а також одночасно застосовуються інші депресанти центральної дії, можливе виникнення пригнічення дихання.

Можливе виникнення абстинентного синдрому такого самого, як і при застосуванні інших опіоїдів. Ці симптоми включають збудження, тривогу, нервозність, порушення сну, гіперкінезію, тремор і розлади з боку травного тракту. Інші симптоми спостерігаються у рідких випадках після відміни трамадолу, включаючи напади болю, тяжкий стан тривоги, галюцинації, парестезії, шум у вухах, незвичні симптоми з боку центральної нервової системи (сплутаність свідомості, манія, деперсоналізація, розлади сприйняття навколишнього середовища, параноя).

 

Передозування.

Симптоми: специфічний міоз, блювання, серцево-судинний колапс, порушення свідомості аж до коми, судоми і пригнічення дихання аж до зупинки дихання.

Лікування: слід вжити загальні заходи першої допомоги. Забезпечити прохідність дихальних шляхів (можлива аспірація), підтримка дихання і кровообігу залежно від симптомів. Антидотом при пригніченні дихання є налоксон. У дослідженнях на тваринах виявилося, що налоксон не впливає на судоми, тому вводять внутрішньовенно діазепам.

Трамадол тільки у мінімальній кількості виводиться із сироватки крові шляхом гемодіалізу або гемофільтрації. Тому лікування гострого передозування трамадолом за допомогою гемодіалізу або гемофільтрації недостатньо для усунення інтоксикації.

 

 

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Дослідження на тваринах показали, що дуже високі дози трамадолу впливають на розвиток органів, ріст кісток та на летальність новонароджених. Тератогенний ефект не спостерігався.

Трамадол проходить через плацентарний бар'єр. Дані щодо безпеки застосування трамадолу у період вагітності відсутні, тому вагітним не можна застосовувати Трамадолу гідрохлорид.

Трамадол, що застосовується до або під час пологів, не впливає на скоротливість матки. Він може спричинити зміну частоти дихання новонароджених, зазвичай клінічно незначущі. Тривале застосування трамадолу у період вагітності може призвести до абстинентного синдрому у новонароджених.

Приблизно 0,1 % дози, яку отримує жінка у період годування груддю, потрапляє у грудне молоко, тому Трамадолу гідрохлорид не рекомендується застосовувати у цей період. Зазвичай  після застосування одноразової дози трамадолу годування груддю переривати не обов'язково.

 

Діти.

Не застосовують дітям віком до 1 року.

 

Особливості застосування.

Трамадолу гідрохлорид, розчин для ін'єкцій з обережністю застосовують при опіоїдній залежності, черепно-мозковій травмі, шоку, при порушенні свідомості невідомого походження, порушенні функції дихання, підвищенні внутрішньочерепного тиску.

З особливою обережністю трамадол застосовують хворим, чутливим до опіатів. У пацієнтів з пригніченням дихання або при сумісному застосуванні депресантів ЦНС, або якщо максимальна рекомендована добова доза значно перевищена, препарат призначають з обережністю, оскільки можливе виникнення пригнічення дихання.

Судоми були зареєстровані у пацієнтів, які отримували трамадол у рекомендованому дозуванні. Ризик може збільшуватися при застосуванні дози, що перевищує рекомендовану максимальну добову дозу (400 мг). При сумісному застосуванні лікарських засобів, які знижують судомний поріг, трамадол може збільшити ризик епілептичних нападів. У пацієнтів, хворих на епілепсію, або схильних до епілептичних нападів, Трамадолу гідрохлорид, розчин для ін'єкцій застосовують тільки за життєвими показаннями.

Трамадол має низький потенціал залежності. При тривалому застосуванні може розвинутися толерантність, психічна і фізична залежність. У пацієнтів, схильних до зловживання лікарськими засобами або виникнення залежності, лікування трамадолом слід проводити тільки протягом короткого періоду і під суворим наглядом лікаря.

Трамадол не придатний для замісної терапії опіоїдозалежних пацієнтів. Незважаючи на те, що трамадол є опіоїдним агоністом, він не може пригнічувати симптоми відміни морфіну. Під час лікування трамадолом не слід вживати алкоголь.

 

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Під час лікування необхідно утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації уваги і швидкості психомоторних реакцій.

 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Трамадолу гідрохлорид не можна застосовувати разом з інгібіторами МАО. У пацієнтів, які отримують інгібітори МАО протягом 14 днів до застосування опіоїдного петидину, спостерігалися реакції, що загрожують життю, та реакції, які впливають на центральну нервову, дихальну та серцево-судинну системи. Не можна виключити аналогічної взаємодії з інгібіторами МАО при застосуванні трамадолу.

Одночасне застосування Трамадолу гідрохлориду і лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, включаючи алкоголь, можуть посилити їх дію на ЦНС.

Результати фармакокінетичних досліджень показали, що супутнє або попереднє застосування циметидину (інгібітору ферменту) навряд чи призводить до клінічно значущої взаємодії. Одночасне або попереднє застосування карбамазепіну (індуктора ферментів) може знижувати аналгетичний ефект і скоротити тривалість дії препарату.

Не рекомендується комбінація змішаних агоністів/антагоністів (наприклад бупренорфіну, нальбуфіну, пентазоцину) і трамадолу, оскільки при такому сполученні, теоретично, знеболювальний ефект чистого агоніста може бути ослабленим.

Трамадол може спричинити судоми і посилити ризик розвитку судом при одночасному застосуванні селективних інгібіторів оборотного захоплення серотоніну, трициклічних антидепресантів, нейролептиків та інших лікарських засобів, що знижують судомний поріг. Є окремі повідомлення про розвиток серотонінового синдрому при комбінованому застосуванні трамадолу з іншими серотонінергічними лікарськими засобами, наприклад селективними інгібіторами оборотного захоплення серотоніну або інгібіторами МАО. Ознаками серотонінового синдрому можуть бути сплутаність свідомості, збудження, гарячка, підвищена пітливість, атаксія, міоклонус, діарея. Відміна серотонінергічних препаратів зазвичай призводить до швидкого покращення. Лікування залежить від характеру і тяжкості симптомів.

Слід з обережністю застосовувати трамадол з похідними кумарину (наприклад варфарином), оскільки є повідомлення про збільшення INR (МНО) із сильною кровотечею і крововиливами у деяких хворих.

Препарати, що інгібують СYР3А4, у тому числі кетоконазол і еритроміцин, можуть пригнічувати метаболізм трамадолу (N-деметилювання) і його активного О‑деметильованого метаболіту.

Клінічна значимість такої взаємодії не вивчена. Хінідин підвищує концентрацію у плазмі крові трамадолу і знижує концентрацію М1 метаболіту за рахунок конкурентного інгібування ізоензиму СYР1D6.

У невеликій кількості досліджень показано, що перед- або післяопераційне застосування селективних антагоністів 5НТ3 серотонінових рецепторів (ондансетрону) збільшує потребу у трамадолі для хворих із післяопераційним болем.

Швидкість всмоктування може бути збільшена при застосуванні метоклопраміду або домперидону і знижена холестираміном.

 

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Трамадол – центрально-активний опіоїдний аналгетик. Має змішаний механізм дії. Є неселективним чистим агоністом опіоїдних m, d і к-рецепторів з максимальною спорідненістю до m-рецепторів. Іншими механізмами, що беруть участь у забезпеченні аналгезивної дії трамадолу, є інгібування зворотного захоплення норадреналіну у нейронах і посилення серотонінергічної відповіді.

Трамадол чинить також протикашльову дію. На відміну від морфіну аналгетичні дози трамадолу у широкому діапазоні не пригнічують дихання. Також слабше гальмується моторика травного тракту. Вплив на серцево-судинну систему зазвичай слабкий. Активність трамадолу оцінюється у діапазоні від 1/10 до 1/6 активності морфіну.

Фармакокінетика. Абсорбція при внутрішньом'язовому введенні – 100 %. Час досягнення максимальної концентрації у плазмі крові після внутрішьном'язового введення – 45 хв. Абсолютна біодоступність – майже 70 %. Зв'язування з білками крові становить десь 20 %. Проникає через гематоенцефалічний та плацентарний бар'єри. 0,1 % препарату проникає у грудне молоко. Метаболізується у печінці. Період напіввиведення – 6 годин. Трамадол та його метаболіти виводяться нирками (25–35 %) у незміненому вигляді. Приблизно 7 % виводиться за допомогою гемодіалізу.

Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора, безбарвна рідина.

 

Несумісність. Трамадол несумісний з розчинами для ін'єкцій: диклофенаку, індометацину, фенілбутазону, діазепаму, мідазоламу, флунітразепаму, гліцеролтринітрату.

 

Термін придатності. 2 роки.

 

Умови зберігання. Зберігати у захищеному від світла місці при температурі                     не вище 25 °С. Зберігати  у недоступному для дітей місці.

 

Упаковка. По 2 мл в ампулі, по 5 ампул у пачці.

 

Категорія відпуску. За рецептом.

 

Виробник. ПАТ «ФАРМСТАНДАРТ-БІОЛІК».

 

Місцезнаходження. 61070, Україна, м. Харків, Помірки.